Подкаст "Військовий фактаж. Очима воїна" з ветераном війни Русланом Павловським

«Про власне життя хвилювався найменше – завжди думав про рідних людей та майбутнє України», – військовослужбовець полку «Азов» Руслан Павловський

Нещодавно університетська молодь зустрілася із незламним Героєм, у минулому – командиром підрозділу розвідки 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Русланом Павловським.

Свій шлях військовослужбовця чоловік розпочав ще 2014-го у боях під Авдіївкою та Широкиним, загалом побував на різних напрямках зіткнень на Сході України.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Маріуполя у лавах легендарного батальйону «Азов».

«Вже тоді ми засвідчували, наскільки цинічним та жорстоким був ворог щодо українців. Численні обстріли та бомбардування цивільної інфраструктури, теракти щодо військовополонених, прагнення зруйнувати все українське – ось «спосіб» росії вести війну», – підкреслив Руслан Павловський.

Захисник поділився історією оборони заводу «Азовсталь», а також розповів про своє перебування у ворожому полоні.

«У найважчі миті я думав про сім'ю, долю рідних та майбутнє України. Про власне життя хвилювався найменше. Протягом тих чотирьох місяців було дуже складно. Та найважче усвідомлювати, що багато чудових людей, яких я знаю, з якими пліч-о-пліч йшов у бій, досі переживають реалії російського полону. Ми зобов'язані зробити все, аби їх повернути», – наголосив Руслан Павловський.

Наразі захисник також невпинно допомагає своїм товаришам, які залишаються у зоні бойових дій.

«На побратимів я завжди покладався, як на себе, не сумніваючись у злагодженості дій та безмежній підтримці. Зараз я на регулярному зв'язку із ними, відгукуюся на різні запити, насамперед щодо забезпечення технікою», – поділився військовослужбовець.